05.11.2019 / Київ, Україна /
Тут ти пролила на себе каву в стаканчику з собою і відмивала в найближчому закладі. Тут він тебе чекав, здавалось, вічність, поки ти обереш собі сукню. Тут ви бігли на останній поїзд в метро. А тут ви на нього не встигли.
Тут заборонено притулятись до дверей. А до коханих – можна. Тут ваші спогади, ваше “зараз”. Тут по запаху можна впізнати район. Тут контрасти та емоції. Тут – любов.
Київ, як і людину, можна любити сонним ранком, а можна ввечері – ледь стоючи на ногах. Можна любити метро – протиснутись у вагон в час пік і хіхікати, дивлячись в очі. І в цей момент ще більше закохатись – в них обох.
Київ, як і людину, можна любити палко, відкрито – душа нарозхрист. Його можна приймати – в коханні немає місцю критиці. Він же тебе приймає, з усіма тріщинками та нерівностями. В горі та в радості. Йому, як коханому, можна шепотіти на вушко. А іноді трохи покричати. І освідчуватися кожного дня. Тільки тоді він відповість взаємністю. І буде любити, ой як любити.
Style: Svetlana Berejnaya
MUA: Elizabeth Vailo
Models: Olha Grinchuk, Eljah Syomin
Photo, video: Andrii Himich
Art-direction: Maria Slenzak
Copyright: Anastasiia Nevecheria